Значення
-
Видобувати різкий, тріскучий звук при розламуванні, роздавлюванні або розгризанні чогось твердого та крихкого (наприклад, сухого гілля, льоду, сухаря).
-
Видавати характерний тріск, скрип (про речі, явища); тріщати, скрипіти (наприклад, про морозний сніг під ногами, сухе дерево).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я хрускочу, ти хрускотиш, він хрускотить, ми хрускотимо, ви хрускотите, вони хрускотять