Значення
-
Характерний звук, що виникає при роздавлюванні, розкришуванні або розламуванні чогось твердого та крихкого (наприклад, сухого гілля, льоду, сухого снігу).
-
Різкий, сухий, тріскучий звук, що нагадує описаний вище, який може супроводжувати певні дії або бути їх наслідком (наприклад, при розжовуванні твердої їжі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хрускотіння, р. хрускотіння, д. хрускотінню, з. хрускотіння, о. хрускотінням, м. хрускотінні, к. хрускотіння