хрускання

[xruskɑnnjɑ] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. Хрускання — дія за значенням дієслова хрускати; різкий, сухий звук, що виникає при роздавлюванні, розламуванні чогось твердого та крихкого (наприклад, сухого гілля, льоду, сухаря).

  2. Хрускання — характерний звук, що супроводжує рух у зчленуваннях кісток (наприклад, у хребті, колінах), часто через тертя поверхонь або рух повітряних бульбашок у синовіальній рідині.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хрускання, р. хрускання, д. хрусканню, з. хрускання, о. хрусканням, м. хрусканні, к. хрускання

Більше записів