хрупотіння

[xrupotinnjɑ] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. Хрупотіння — процес руйнування металевих матеріалів (зокрема сталі) у навколишньому середовищі за підвищених температур і високого тиску, що характеризується утворенням міжкристалітних тріщин і втратою міцності та пластичності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хрупотіння, р. хрупотіння, д. хрупотінню, з. хрупотіння, о. хрупотінням, м. хрупотінні, к. хрупотіння

Більше записів