1. Філософсько-естетичний термін, запропонований М. Бахтіним, що означає суттєву взаємозв’язаність просторових і часових відносин, художньо освоєних у літературному творі; єдність часу й простору як формально-змістову основу твору.
2. У фізиці та космології — фундаментальна структура Всесвіту, що поєднує три просторові виміри та один часовий у єдиний чотиривимірний континуум, в якому відбуваються всі фізичні події.