Значення
-
Філософсько-естетичний термін, запропонований М. Бахтіним, що означає суттєву взаємозв’язаність просторових і часових відносин, художньо освоєних у літературному творі; єдність часу й простору як формально-змістову основу твору.
-
У фізиці та космології — фундаментальна структура Всесвіту, що поєднує три просторові виміри та один часовий у єдиний чотиривимірний континуум, в якому відбуваються всі фізичні події.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хронотоп, р. хронотопу, д. хронотопові, з. хронотоп, о. хронотопом, м. хронотопі, к. хронотопе