Значення
-
Хрія — у давньогрецькій та давньоримській риториці: невелика повчальна розповідь, байка або анекдот про відому особу (часто філософа або полководця), що ілюструє певну моральну істину алегоричним способом.
-
Хрія — у схоластичній риториці та поетиці середньовіччя та раннього модерну: чітко структурована вправа (часто у формі невеликого твору), що полягає у розгортанні та обґрунтуванні заданого тезису, морального вислову або цитати за певною композиційною схемою (наприклад: притча, пояснення, протиставлення, аналогія, приклад, висновок).
-
Хрія — у сучасному вживанні (рідко): афористичне, повчальне висловлювання; коротка історична анекдотична замальовка з чіткою мораллю.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хрій, р. хрія, д. хрієві, з. хрія, о. хрієм, м. хрієві, к. хрію