хребтина

[xrɛbtɪnɑ] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. Гірський хребет, довга висока гряда гір з чітко вираженою лінією вершин та схилів.

  2. У геології — велика лінійно витягнута піднята ділянка земної кори, що утворює основу гірського хребта.

  3. У біології (анатомія тварин) — кісткова основа спини, позвоночник; хребетний стовп.

  4. У техніці, будівництві — основна, головна несна балка, що сприймає основні навантаження в конструкції (наприклад, у моста, даху, судна).

  5. У переносному значенні — основа, головна опора, стрижень чогось (наприклад, ідеї, організації, плану).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хребтина, р. хребтини, д. хребтині, з. хребтину, о. хребтиною, м. хребтині, к. хребтино

Більше записів