Значення
-
Гірський хребет, довга висока гряда гір з чітко вираженою лінією вершин та схилів.
-
У геології — велика лінійно витягнута піднята ділянка земної кори, що утворює основу гірського хребта.
-
У біології (анатомія тварин) — кісткова основа спини, позвоночник; хребетний стовп.
-
У техніці, будівництві — основна, головна несна балка, що сприймає основні навантаження в конструкції (наприклад, у моста, даху, судна).
-
У переносному значенні — основа, головна опора, стрижень чогось (наприклад, ідеї, організації, плану).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хребтина, р. хребтини, д. хребтині, з. хребтину, о. хребтиною, м. хребтині, к. хребтино