хранителька

1. Жінка, яка зберігає, охороняє, захищає щось цінне (матеріальне або духовне), або дбає про збереження традицій, знань, порядків.

2. У міфології, фентезі та образній мові — жіноча істота, дух або божество, що охороняє певне місце, об’єкт або таємниці.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. (True) |