Значення
-
Особа, яка зберігає, охороняє, захищає щось цінне (матеріальне або духовне).
-
Той, хто має, тримає у себе певну річ, інформацію або таємницю, несучи відповідальність за неї.
-
У культурному, міфологічному чи релігійному контексті — істота, дух, божество або сила, що охороняє певне місце, об’єкт, знання або скарб.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хранитель, р. хранителя, д. хранителеві, з. хранителя, о. хранителем, м. хранителеві, к. хранителю