храмобудівник

Особа, яка займається будівництвом, спорудженням або відбудовою храмів (церков, соборів, монастирів).

Заступник, фундатор або жертводавець, чиїми коштами або стараннями здійснюється будівництво храму.

Переносно: людина, яка сприяє духовному відродженню, створює або зміцнює моральні чи культурні засади суспільства.

Приклади:

Відсутні