храмобудівник

[xrɑmobudiʋnɪk] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. Особа, яка займається будівництвом, спорудженням або відбудовою храмів (церков, соборів, монастирів).

  2. Заступник, фундатор або жертводавець, чиїми коштами або стараннями здійснюється будівництво храму.

  3. Переносно: людина, яка сприяє духовному відродженню, створює або зміцнює моральні чи культурні засади суспільства.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. храмобудівник, р. храмобудівника, д. храмобудівникові, з. храмобудівника, о. храмобудівником, м. храмобудівникові, к. храмобудівнику

Більше записів