хотя-нехотя

1. Прислівник, що означає: неохоче, з примушенням, через зовнішні обставини або внутрішній опір, але все ж таки зробивши щось.

2. Уживається також для позначення дії, виконаної без ентузіазму, байдуже або через неможливість уникнути її.

Приклади:

Відсутні