Значення
-
Військове звання молодшого офіцерського складу (нижче за сотника) у козацьких військах, Запорозькій Січі, а також у деяких українських формуваннях XX століття; особа, що має це звання. Відповідало приблизно прапорщику або підпоручику та було пов’язане з обов’язком охороняти військовий прапор (хоругву).
-
Офіцерське звання в українській державі 1918-1920 років, а також у сучасних Українських Збройних Силах (з 1991 р.), що відповідає званню лейтенанта; особа, яка має це звання.
-
У Речі Посполитій — спочатку лицар, який ніс хоругву (прапор) королівства, князівства або землі; згодом — почесний урядовець, а також назва одного з нижчих урядів у війську.
Правопис та відмінювання
н. хорунжий, р. хорунжого, д. хорунжому, з. хорунжого, о. хорунжим, м. хорунжім, к. хорунжий