1. Військове звання молодшого офіцерського складу (нижче за сотника) у козацьких військах, Запорозькій Січі, а також у деяких українських формуваннях XX століття; особа, що має це звання. Відповідало приблизно прапорщику або підпоручику та було пов’язане з обов’язком охороняти військовий прапор (хоругву).
2. Офіцерське звання в українській державі 1918-1920 років, а також у сучасних Українських Збройних Силах (з 1991 р.), що відповідає званню лейтенанта; особа, яка має це звання.
3. У Речі Посполитій — спочатку лицар, який ніс хоругву (прапор) королівства, князівства або землі; згодом — почесний урядовець, а також назва одного з нижчих урядів у війську.