1. (від власної назви «Хоровито») — у сполученні «по-хоровитовому»: так, як робив або міг би робити видатний український хоровий диригент і композитор Олександр Хоровито (1877–1937); характерно для його творчого стилю, манери керування хором або музичної творчості.
хоровито
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прислівник () |