1. У давньогрецькій архітектурі — головна частина християнського храму, вівтарний простір, розташований на сході будівлі, часто підвищений та відокремлений іконостасом.
2. У західноєвропейській церковній архітектурі — галерея або балкон у храмі, де розміщувалися співаки, музиканти або почесні відвідувачі.
3. У православному храмі — місце для хору (співаків), зазвичай розташоване на балконах (хорах) біля вівтаря або на західній стороні.