Хонако — назва суфійських обителей (текієв, завий) у Середній Азії, Ірані та на Близькому Сході, де збиралися члени братства (тариката) для спільних богослужінь, медитацій та життя під керівництвом шейха.
Хонако — історична назва постоялого двору (караван-сараю) на території Середньої Азії, де зупинялися мандрівники та купці.