1. (від англ. homing — самонаведення) — властивість деяких тварин (переважно птахів, комах, морських черепах) повертатися до певного, часто віддаленого місця (місця народження, гніздування, постійного проживання) після тривалих міграцій або переміщень.
2. (у військовій справі та техніці) — принцип наведення керованого снаряда, ракети, торпеди або іншого засобу ураження на ціль, заснований на використанні енергії (теплової, світлової, радіолокаційної, акустичної тощо), що випромінюється або відбивається самою ціллю.