1. Скорочена форма чоловічого імені Хома (Фома), що вживається як самостійна власна назва.
2. У народних повір’ях, фольклорі та художніх творах (наприклад, у повісті М. Гоголя “Вій”) — персонаж, утілення простодушної, наївної або легковірної людини, часто семінариста.
3. (діал.) Щур, пацюк (від схожості з іменем Хома через асоціацію з хом’яком).