Значення
-
Власна назва традиційного музичного жанру та манери виконання, що виникли в гірських районах Південних Аппалачів (США), для яких характерні гучний, різкий, модульований крик, специфічні мелізми та текст, що часто складається з окремих вигуків або імпровізації.
-
Власна назва одного з напрямів у блюзі та ранньому рок-н-ролі, що характеризується емоційною, напруженою, часто гортанною манерою співу, близькою до крику (наприклад, у виконанні таких музикантів, як Літтл Річард).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. холлер, р. холлера, д. холлерові, з. холлера, о. холлером, м. холлері, к. холлере