ходуном

1. (діал.) Назва народної гри, відомої також як “ходунки” або “ходики”, де учасники пересуваються на спеціальних ходулях або високих підставках.

2. (перен., рідко) Стан бурхливого, невгамовного руху, метушні; велике збудження, коли все “ходить” (наприклад, “у хаті піднявся такий ходуном, що нічого не чути”).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |