Значення
-
Який має хнюру, тобто вираження незадоволення, досади або образи на обличчі (про людину).
-
Який виражає незадоволення, досаду, уїдливість (про вираз обличчя, погляд тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хнюруватий, р. хнюруватого, д. хнюруватому, з. хнюруватого, о. хнюруватим, м. хнюруватім, к. хнюруватий