хнюруватий

Який має хнюру, тобто вираження незадоволення, досади або образи на обличчі (про людину).

Який виражає незадоволення, досаду, уїдливість (про вираз обличчя, погляд тощо).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |