хлоя

1. Жіноче особове ім’я грецького походження, що означає “зелена паросток”, “молода паростка” або “квітуча”.

2. У давньогрецькій літературі та міфології — персонаж, часто пастушка або селянка, що символізує родючість, весну та молодість; центральна героїня давньогрецького роману Лонга “Дафніс і Хлоя”.

3. У ботаніці — народна назва деяких рослин, зокрема, видів роду *Melilotus* (буркун) або *Chlora* (золотник), що пов’язано з грецьким коренем, що означає “зелений”, “жовтозелений”.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |