хлоп’ятко

1. Зменшувально-пестливе від “хлопець” — малий хлопчик, дитина чоловічої статі.

2. (переносно, розмовне) Про молодого, недосвідченого чоловіка, часто з відтінком зневаги або іронії.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |