1. Властивий хлоп‘ям (підліткам, юнакам); такий, як у хлопців.
2. Притаманний дитині чоловічої статі; дитячий.
3. Перен. Незрілий, легковажний, несерйозний (про поведінку, вчинки дорослої людини).
хлоп’ячий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |