Значення
-
Хлоп’ячість — властивість, яка характеризує поведінку, вчинки або світогляд, типові для хлопця; стан, коли доросла людина зберігає риси, притаманні юнакові або підлітку (наївність, безтурботність, запал, легковажність тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хлоп'ячість, р. хлоп'ячості, д. хлоп'ячості, з. хлоп'ячість, о. хлоп'ячістю, м. хлоп'ячості, к. хлоп'ячосте