Значення
-
(розм.) Падати, ударятися з характерним звуком «хлоп»; робити щось із сильним гуркотом або стуком.
-
(перен., розм.) Швидко та різко переходити в якийсь стан, часто негативний (наприклад, захворіти, збанкрутувати).
-
(діал.) Сильно бити, ляскати когось; також швидко та енергійно щось робити.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я хлопкуюся, ти хлопкуєшся, він хлопкується, ми хлопкуємося, ви хлопкуєтеся, вони хлопкуються