Хівинці — історична назва населення Хівського ханства, держави, що існувала з початку XVI століття до 1920 року на території сучасного Узбекистану (регіон Хорезм).
Хівинці — загальна назва військових полонених з радянських республік Середньої Азії (переважно узбеків, туркменів, казаків), яких німецькі війська в роки Другої світової війни вербували або примусово використовували у допоміжних підрозділах (охороні, господарських роботах).