Значення
-
Церковне таїнство або обряд висвячення (рукопокладання) на духовний сан у християнських церквах, особливо в православ’ї та католицизмі.
-
У ширшому значенні — урочистий акт посвячення, введення в сан священнослужителя (диякона, священика або єпископа) через покладання рук вищого духовенства.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хіротонія, р. хіротонії, д. хіротонії, з. хіротонію, о. хіротонією, м. хіротонії, к. хіротоніє