хінон

1. Органічна сполука, похідна ароматичних вуглеводнів (наприклад, бензолу або нафталіну), у молекулі якої два атоми водню заміщені на два карбонільні (=С=О) кисневі атоми, утворюючи хінонову групу; використовується як барвник, окиснювач та проміжна сполука в синтезі.

2. Загальна назва класу ненасичених дікетонів циклічної будови, що мають властивості хімічних окиснювачів та часто забарвлені в жовтий, червоний або оранжевий колір.

Приклади:

Відсутні