Значення
-
Органічна сполука, похідна ароматичних вуглеводнів (наприклад, бензолу або нафталіну), у молекулі якої два атоми водню заміщені на два карбонільні (=С=О) кисневі атоми, утворюючи хінонову групу; використовується як барвник, окиснювач та проміжна сполука в синтезі.
-
Загальна назва класу ненасичених дікетонів циклічної будови, що мають властивості хімічних окиснювачів та часто забарвлені в жовтий, червоний або оранжевий колір.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хінон, р. хінону, д. хінонові, з. хінон, о. хіноном, м. хіноні, к. хіноне