хінаяна

Значення

1. Одна з двох основних гілок буддизму, що виникла в Індії та збереглася переважно в Південно-Східній Азії (Шрі-Ланка, М’янма, Таїланд, Камбоджа, Лаос); характеризується ортодоксальним дотриманням ранніх канонічних текстів, акцентом на особистому духовному вдосконаленні та прагненні до стану архата; також відома як Тхеравада (“Вчення старців”).

2. У махаянському буддизмі — умовна, часто критична назва ранніх шкіл буддизму та шляху архата, що протиставляється ідеалу бодхісаттви та “Великій колесниці” (Махаяні); у цьому контексті термін може мати зневажливий відтінок (“мала”, “менша колесниця”).

Правопис та відмінювання