хейке-моногатарі

[xɛjkɛ-monoɦɑtɑri] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. Класична японська військово-історична епічна повість (моногатарі) XIII століття, що розповідає про занепад і трагічну загибель самурайського роду Тайра (Хейке) у боротьбі з родом Мінамото (Гендзі) наприкінці періоду Хейан; літературна основа для численних пізніших творів мистецтва, зокрема театру Но.

  2. Загальна назва для різних літературних та усних версій цієї саги, включаючи найвідоміший варіант, записаний близько 1330 року, а також для музично-декламаційного виконання її текстів бродячими співцями-монахами (біва-хосі).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хейке-моногатара, р. хейке-моногатари, д. хейке-моногатарі, з. хейке-моногатару, о. хейке-моногатарою, м. хейке-моногатарі, к. хейке-моногатаро

Більше записів