1. Класична японська військово-історична епічна повість (моногатарі) XIII століття, що розповідає про занепад і трагічну загибель самурайського роду Тайра (Хейке) у боротьбі з родом Мінамото (Гендзі) наприкінці періоду Хейан; літературна основа для численних пізніших творів мистецтва, зокрема театру Но.
2. Загальна назва для різних літературних та усних версій цієї саги, включаючи найвідоміший варіант, записаний близько 1330 року, а також для музично-декламаційного виконання її текстів бродячими співцями-монахами (біва-хосі).