херувим

[xɛruʋɪm] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. У християнській та юдейській ангелології — один з вищих чинів ангельської ієрархії, небесна істота, що особливо близька до Бога, зображується часто у вигляді дитини з крильми.

  2. У мистецтві — зображення голівки дитини з крильми як декоративний або символічний мотив (наприклад, у живопису, різьбленні).

  3. Переносно — про милу, прекрасну дитину або юну особу.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. херувим, р. херувима, д. херувимові, з. херувима, о. херувимом, м. херувимі, к. херувиме

Більше записів