хелатоутворювальний

[xɛlɑtoutʋorjuʋɑlʲnɪj] Прикметник

Буква:Х

Значення

  1. Який має здатність утворювати хелати, тобто стійкі комплексні сполуки між іонами металів та органічними молекулами (хелатоутворювачами), де метал пов’язаний з двома або більше атомами ліганда.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хелатоутворювальний, р. хелатоутворювального, д. хелатоутворювальному, з. хелатоутворювального, о. хелатоутворювальним, м. хелатоутворювальнім

Більше записів