1. (від англ. head arrangement) У джазовій музиці — спосіб створення та виконання аранжування, при якому музична композиція не записується на нотний папір, а запам’ятовується на слух і передається усно всіма учасниками колективу під час спільних репетицій; імпровізаційне аранжування, що формується в процесі колективної роботи.
2. (переносно) Процес неформального, гнучкого планування або організації чого-небудь, що відбувається шляхом спільного обговорення, домовленостей та імпровізації без чіткої попередньої письмової фіксації плану.