1. Назва двадцять п’ятої літери давньогрецького алфавіту (Η, η), яка позначала довгий голосний звук [ɛː].
2. Назва літери кириличного алфавіту (Ѯ, ѯ), що використовувалася в старослов’янській та давньоруській писемності для позначення звукосполучення [ks]; ксі.