хазяїновитість

Властивість або якість, що характеризує людину як доброго, вмілого господаря, здатність ефективно та розумно вести домашнє або сільське господарство, турбуватися про майно та порядок.

У переносному значенні — старанність, ощадливість, практичність у будь-яких справах, господарський підхід.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |