1. Стиль у архітектурі та дизайні, що виник у 1970-х роках, характерною рисою якого є відкрите демонстрування технічних та конструктивних елементів будівлі (каркасів, трубопроводів, ліфтових шахт, вентиляційних систем), використання сучасних промислових матеріалів (металу, скла, пластику) і технологій, а також чіткі геометричні форми.
2. Напрям у дизайні побутових речей, одягу та інтер’єрів, що наслідує принципи однойменного архітектурного стилю, зокрема функціональність, використання технічних фактур, металічних кольорів (сріблястого, сталевого) та мінімалістичних форм.
3. Переносно: щось сучасне, високотехнологічне, що має вишуканий та строгий технічний вигляд.