хаус

[xɑus] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. Музичний стиль, різновид електронної танцювальної музики, що виник у середині 1980-х років у Чикаго, характеризується помірним темпом, повторюваним ритмом-лупом, використанням драм-машини та часто містить семпли з диско- та соул-композицій.

  2. У розмовній мові — заклад (клуб, бар), де грає та звучить така музика.

  3. Транслітерація англійського слова “house” (будинок). В українській мові вживається переважно як частина власних назв, наприклад, торговельних мереж, брендів або у спеціалізованій термінології (напр., “хаус-стиль” у дизайні).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хаус, р. хауса, д. хаусові, з. хауса, о. хаусом, м. хаусі, к. хаус

Більше записів