хато

1. Традиційне українське селянське житло, переважно з дерева, глини або саману, часто білене, з двосхилим солом’яним дахом, характерне для сільської місцевості.

2. (переносно, у літературній мові) Рідний дім, рідна оселя, символ рідного вогнища, затишку та родинного тепла.

3. (у спеціальному контексті) Назва архітектурного стилю або типу будівлі, що відтворює традиційні риси української народної хати.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |