Значення
-
Традиційне українське селянське житло, переважно з дерева, глини або саману, часто білене, з двосхилим солом’яним дахом, характерне для сільської місцевості.
-
(переносно, у літературній мові) Рідний дім, рідна оселя, символ рідного вогнища, затишку та родинного тепла.
-
(у спеціальному контексті) Назва архітектурного стилю або типу будівлі, що відтворює традиційні риси української народної хати.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хата, р. хати, д. хаті, з. хату, о. хатою, м. хаті, к. хато