хариджит

Значення

1. Представник однієї з найдавніших релігійно-політичних течій в ісламі, що виникла в середині VII століття в результаті розколу серед прихильників халіфа Алі ібн Абу Таліба; характерними рисами є радикалізм, непримиренність до інших мусульманських течій та твердження, що тяжкий грішник перестає бути мусульманином.

2. У розширеному, переносному значенні — людина, яка виявляє фанатичну нетерпимість, схильна до радикальних вчинків або висловлювань через надмірну догматичність у релігійних, ідеологічних чи політичних питаннях.

Правопис та відмінювання