харцизник

[xɑrt͡sɪznɪk] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. Розбишака, грабіжник, розбійник, особливо кінний.

  2. Завзятий, відчайдушний, удалий чоловік, схильний до ризикованих вчинків або пригод; часто — козак, лицар.

  3. Уживається як похвальне або жартівливе прізвисько щодо спритного, меткого, вправного у чомусь чоловіка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. харцизник, р. харцизника, д. харцизникові, з. харцизника, о. харцизником, м. харцизникові, к. харцизнику

Більше записів