Значення
-
Рідкісне, застаріле позначення розбійника, грабіжника або злодія, що діє насильницьким шляхом; часто вживалося в західноукраїнських діалектах.
-
У переносному значенні — про спритну, хитромудру, нечесну людину, що схильна до авантюр або обману.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. харциз, р. харциза, д. харцизові, з. харциза, о. харцизом, м. харцизі, к. харцизе