харциз

1. Рідкісне, застаріле позначення розбійника, грабіжника або злодія, що діє насильницьким шляхом; часто вживалося в західноукраїнських діалектах.

2. У переносному значенні — про спритну, хитромудру, нечесну людину, що схильна до авантюр або обману.