харпачити

[xɑrpɑt͡ʃɪtɪ] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. Робити різкі, гучні вдихи через ніс або рот, зазвичай під час плачу, сліз або сильного хвилювання.

  2. Швидко та жадібно їсти або пити, видаючи при цьому характерні звуки.

  3. Важко дихати, задихатися, робити хрипкі вдихи, наприклад, під час важкої фізичної праці, хвороби аси.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. харпачита, р. харпачити, д. харпачиті, з. харпачиту, о. харпачитою, м. харпачиті, к. харпачито

Більше записів