харікло

1. У давньогрецькій міфології — одна з трьох грай, богинь краси та світла, дочка Зевса та Евриноми, що супроводжувала богиню Афродіту.

2. У переносному значенні — вродлива, приваблива жінка або дівчина (застаріле, поетичне).