хардкор

Значення

1. Музичний напрям, що виник у середині 1980-х років як більш швидка, агресивна та екстремальна форма панк-року, для якої характерні короткі композиції, швидкий темп, спотворені гітари, лаконічні рифи та соціально-політичні тексти, що часто виконуються криком.

2. Напрям у різних видах мистецтва, субкультурах або медіа (наприклад, у відеоіграх, кінематографі), що характеризується радикальністю, експериментальністю, максималізмом, непримиренністю до комерційних стандартів або навмисним використанням шокуючих, трансгресивних елементів.

3. (У розмовній мові) Щось найскладніше, найрадикальніше, найінтенсивніше або найбільш професійне у певній сфері діяльності; також — непохитні, принципові прихильники такого підходу.

Правопис та відмінювання