Значення
-
Властивість, яка є характерною для когось або чогось; відмінна риса, особливість.
-
(У лінгвістиці) Сукупність мовних особливостей, що властиві певному мовному стилю, жанру, твору або авторові.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. характерність, р. характерності, д. характерності, з. характерність, о. характерністю, м. характерності, к. характерносте