Значення
-
Властивість або стан, що характеризується відсутністю порядку, системності, закономірності; безладдя, неорганізованість.
-
У філософії та науці — фундаментальна властивість складних систем, що виражається у чутливості до початкових умов і складності передбачення їхньої поведінки, незважаючи на детермінованість процесів (хаос).
-
У мистецтві — творчий прийом або характеристика твору, що свідомо уникає чіткої структури, симетрії або логічної послідовності для досягнення певного естетичного чи емоційного ефекту.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хаотичність, р. хаотичності, д. хаотичності, з. хаотичність, о. хаотичністю, м. хаотичності, к. хаотичносте