хаотичність

Властивість або стан, що характеризується відсутністю порядку, системності, закономірності; безладдя, неорганізованість.

У філософії та науці — фундаментальна властивість складних систем, що виражається у чутливості до початкових умов і складності передбачення їхньої поведінки, незважаючи на детермінованість процесів (хаос).

У мистецтві — творчий прийом або характеристика твору, що свідомо уникає чіткої структури, симетрії або логічної послідовності для досягнення певного естетичного чи емоційного ефекту.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |