ханаанець

[xɑnɑɑnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. Представник стародавніх семітських племен, що населяли Ханаан (територію сучасних Палестини, Лівану та частини Сирії) у 2-1 тисячоліттях до нашої ери.

  2. У біблійному контексті — житель Ханаану, якого стародавні євреї вважали чужоземцем, іновірцем або ворогом.

  3. Переносно — людина, поведінка або моральні принципи якої вважаються чужими, аморальними або гріховними (зазвичай із посиланням на біблійний образ).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ханаанець, р. ханаанця, д. ханаанцеві, з. ханаанця, о. ханаанцем, м. ханаанцеві, к. ханаанцю

Більше записів