ханаан

[xɑnɑɑn] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. Історична область на Близькому Сході, що приблизно відповідає території сучасних Ізраїлю, Палестинської автономії, західної Йорданії, південного узбережжя Лівану та західної Сирії, яка в давнину була заселена хананеями та відома з біблійних текстів як “Земля обітована”.

  2. У Біблії — синові Хама, онукові Ноя, родоначальнику ханаанських народів, нащадки якого, згідно з біблійним переказом, населяли землю Ханаан до приходу ізраїльтян.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ханаан, р. ханаан, д. ханаан, з. ханаан, о. ханаан, м. ханаан, к. ханаан

Більше записів