халдей

Значення

1. Представник семітських племен, які в першій половині I тисячоліття до н.е. кочували та оселялися в Південній Месопотамії, а згодом заснували Нововавилонське царство.

2. Представник народу, що населяв у давнину південну частину Месопотамії (Вавилонію); вавилонянин.

3. У старовинній народній уявності — чаклун, ворожбит, звіздар (через асоціацію з вавилонськими жрецями-астрологами).

4. Переносно, розмовне, застаріле або іронічне: про хитрого, вправного, досвідченого в якихось (часто сумнівних) справах людини; пройдисвіт.

Правопис та відмінювання