хакан

1. Титул верховного правителя в деяких тюркських та монгольських народів у середньовіччі, що відповідає імператорському чи ханському сану вищого рангу (наприклад, у Тюркському каганаті).

2. Титул правителів Хазарського каганату, держави, що існувала в VII–X ст. на території сучасного Південного Поволжя, Кавказу та Причорномор’я.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: t.d. () |